Підшипник ковзання

Підши́пник ко́взання — це елемент опор валів і осей, поверхня цапфи яких взаємодіє в умовах проковзування через шар мастила або безпосередньо з поверхнею підшипника, що її охоплює.

За напрямком сприйняття навантаження розрізняють радіальні і осьові (упорні або підп'ятники) підшипники ковзання. Залежно від режиму змащення підшипники ковзання поділяються на гідродинамічні і гідростатичні, газодинамічні і газостатичні (роль мастила виконує повітря або нейтральний газ) та з твердим змащуванням.

Нормальна робота підшипника ковзання без постійного спрацьовування робочих поверхонь цапфи вала і підшипника можлива лише при розділенні цих поверхонь шаром мастила достатньої товщини із забезпеченням рідинного тертя. Наявність шару мастила між робочими поверхнями може бути забезпечена надлишковим тиском, який буває гідродинамічним, якщо він створюється при обертанні цапфи (гідродинамічний підшипник), або гідростатичним, що виникає внаслідок подачі мастила насосом (гідростатичний підшипник).

За своєю конструкцією підшипники ковзання поділяють на нероз'ємні (глухі) й роз'ємні. Нероз'ємні відносяться до найпростіших підшипників, які застосувують при невеликих кутових швидкостях обертання валів та осей. Виготовляють їх у вигляді втулок з антифрикційних матеріалів, запресованих безпосередньо в корпусну деталь або в окрему деталь, що прикріплюється до рами.

Застосування

Попри набагато вужчу сферу застосування підшипників ковзання, ніж підшипників кочення у них є ряд переваг які дозволяють зайняти свою нішу на ринку підшипників. Вони застосовуються у таких випадках: