Різьове з'єднання

Різьбове з'єднання — розбірне нерухоме з'єднання деталей машин за допомогою гвинтової поверхні різі.

Види різьбових з'єднань

Болтове з'єднання

Гвинтове з'єднання

Шпилькове з'єднання

За видом різі

У різьбових з'єднаннях використовується метрична і дюймова різь різних профілів в залежності від технологічних завдань з'єднання. Різь, утворена на циліндричній/конічній поверхні, називається циліндричною/конічною.

Залежно, від призначення різьби і різьбові з'єднання поділяють на три групи:

• кріпильні;
• кріпильно–ущільнювальні;
• спеціальні.

Контур перерізу різьби в площині, яка проходить через її вісь (вісь гвинта), називається профілем різьби. Розрізняють п’ять основних профілів різьби:

• трикутна;
• упорна;
• трапецоїдна;
• прямокутна;
• кругла.

Якщо на видимій частині циліндра (конуса) гвинтова поверхня піднімається зліва направо, то різьбу називають правою, а якщо справа наліво, то лівою.

Залежно від кількості витків, які виходять з основи циліндра, різьби бувають:

• однозахідні;
• двозахідні;
• багатозахідні.

За видом різбових деталей

Різьбові з'єднання за видом з'єднувальних деталей поділяються:

• болтове з'єднання;
• гвинтове з'єднання;
• шпилькове з'єднання.

Характеристики різьбових з'єднань

Переваги

До переваг різьбових з'єднань відносяться:

• технологічність;
• взаємозамінність;
• універсальність;
• надійність;
• масовість.

Недоліки

До недоліків різьбових з'єднань слід віднести:

• самовідгвинчування при перемінних навантаженнях, що вимагає застосування спеціальних засобів стопоріння.
• отвори під кріпильні деталі як різьбові так і гладкі викликають концентрацію напружень у матеріалі скріплюваних деталей.
• для ущільнення (герметизації) з'єднання необхідно використовувати додаткові технічні рішення.