ОСНОВИ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Електронний підручник

Головна

Теоретичні відомості

Лабораторні та практичні роботи

Тести

Додатки

Список використаних джерел

10. Економічний ефект від впровадження об’єктів інтелектуальної власності у виробництво

10.1. Призначення, будова та робота пристосування

10.2. Технологія виготовлення пристосування

10.3. Визначення вартості пристосування

10.4. Знаходження річного економічного ефекту від впровадження раціоналізаторської пропозиції

10.5. Визначення строку окупності пристосування

Характерною особливістю сучасного етапу технічного прогресу в нашій державі є боротьба за скорочення термінів розв'язування технічних проблем на виробництві на основі більш раціонального використання виробничого потенціалу держави, повсякденної економії всіх видів ресурсів, росту трудової і соціальної активності громадян суверенної України.

Чому виникає необхідність розробки раціоналізаторських пропозицій?

Характер цього явища об'єктивний. Справа в тому, що створенням високопродуктивної техніку займаються, як правило, наукові і проектні організації, а технічна підготовка виробництва для застосування цієї високопродуктивної техніки й технології на всіх ділянках технологічного ланцюга – справа самих підприємств.

Техніка, що випускається не може задовольнити умови роботи в усіх кліматичних зонах. Ось тут якраз і велика роль відводиться новаторам і раціоналізаторам, які працюють на підприємстві чи в сільськогосподарському формуванні.

Вам, майбутнім молодшим спеціалістам, якраз вирішувати ці завдання, керувати справою новаторства і раціоналізації.

Запропоноване вами пристосування, чи раціоналізаторська пропозиція повинна бути економічно доцільною, тобто дешевою щодо виготовлення, з коротким терміном окупності, простою в користуванні, надійною в роботі тощо.

Для техніко-економічної оцінки необхідно визначити затрати на виготовлення або модернізацію конструкції, очікувану річну економію від зниження собівартості продукції після її впровадження у виробництво, термін окупності оптимальних вкладень, річний економічний ефект і розраховувати основні техніко-економічні показники.

Рис. 10.1. Чотирьохтактний двигун внутрішнього згорання

10.1. Призначення, будова та робота пристосування

Перед впровадженням винаходу чи раціоналізаторської пропозиції у виробництво необхідно зробити опис пропозиції, де детально описати призначення, будову та роботу пристосування. Наприклад: опис пропозиції про зміну конструкції під назвою «Пристрій до картоплекопача КТН-2В».

Пропонується змінити конструкцію техніки, що застосовується, шляхом заміни елеватора, барабанами, що обертаються. Робота картоплезбиральних машин на зволожених ґрунтах виконується незадовільно тому, що вони не достатньо добре очищають картоплю від ґрунту внаслідок чого значна частина її попадає знову в землю разом з ґрунтом, тобто проходить погана сепарація.

Рис. 10.2. Двохтактний двигун внутрішнього згорання

Метою раціоналізаторської пропозиції є усунення наведених недоліків, підвищення якості очистки картоплин при збиранні на перезволожених ґрунтах.

Модернізація машин полягає в тому, що з картоплекопача знімають малий елеватор і замість нього на раму знизу приварюють кріплення для корпусів підшипників, в яких обертаються барабани з штирями. На металічні штирі діаметром 12 мм і довжиною 100 мм надівають гумовий шланг довжиною 125 мм. Привід здійснюється за допомогою ланцюга з кроком 25,4 мм і зірочок.

Ведуча п’ятнадцятизубова зірочка знаходиться на валу великого елеватора, а ведені дванадцятизубові - ставляться на вали барабанів.

Рис. 10.3. «Запорожець» — перший радянський трактор. Випускався з 1923 року на заводі «Красный Прогресс» (нині Дизелебудівний завод) в місті Великий Токмак Запорізької області Української РСР

Картопля з ґрунтом з великого елеватора картоплекопача попадає на обертові барабани, де очищається від землі. Для того, щоб картоплини де розліталися і не пошкоджувалися, стінки картоплекопача і простір над барабанами закривають транспортерною стрічкою або іншим гумовим матеріалом.

Випробування показали, що картопля добре очищається від землі і повністю викладається на поверхню, що значно полегшує її збирання.

10.2. Технологія виготовлення пристосування

При розкритті цього питання слід детально описати процес виготовлення запропонованого пристосування. При цьому обов'язково вказати, яку операцію буде виконано (гнуття, точіння, свердління, фрезерування тощо), з якого матеріалу (сталь, чавун, бронза тощо), на якому обладнанні (слюсарний верстат, ковальське горно, фрезерний, токарний верстати тощо).

Наприклад: виготовлення пальця. Палець виготовляємо на токарному верстаті. Заготовку довжиною 60 мм і діаметром 28 мм вставляємо в патрон токарного верстата. Проточуємо заготовку на довжину 55 мм до діаметра 22 мм. З одного кінця пальця залишаємо головку довжиною 5 мм і діаметром 28 мм , а з іншого на свердлильному верстаті свердлимо отвір діаметром 6 мм на відстані 10 мм від торця пальця, для штопорення пальця в гнізді.

У цьому питанні слід також висвітлити порядок збирання та регулювання запропонованого пристосування.

Рис. 10.4. Безшатунний дизельний двигун Вуль (механізм Баландіна)

10.3. Визначення вартості пристосування

Собівартість - це грошовий вираз затрат праці і витрат матеріальних засобів на одиницю роботи (у даному випадку виготовлення пристрою). Собівартість складається з прямих і непрямих витрат. До прямих витрат відносять основну і додаткову заробітну плату робітників, відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд, відрахування в службу зайнятості, вартість матеріалів та запасних частин.

Вартість пристосування знаходять за формулою:

В_пр=С_ос+С_дод+С_пд+С_св+С_пф+С_вв+В_мат+В_зч+Н, грн.

де, С_ос - основна оплата праці на виготовлення пристосування, грн.;

С_дод - додаткова оплата праці, що береться в розмірі 10-15 % основної оплати праці, грн.;

С_пд – податок з доходу працівників, що становить 18 % від основної та додаткової оплати праці, грн.;

С_св – єдиний соціальний внесок, що становить 22 % від основної та додаткової оплати праці, грн.;

С_пф - відрахування в пенсійний фонд, що становить один відсоток від основної та додаткової оплати праці, грн.;

С_вв – військовий внесок, що становить півтора відсотки від основної та додаткової оплати праці, грн.;

В_мат - вартість матеріалів, що береться за оптовими цінами ринку, грн.;

В_зч - вартість запасних частин, береться за оптовими цінами за спеціальними каталогами, грн.;

Н - накладні витрати, що становлять 70 ...120 % від основної та додаткової оплати праці, грн.

Приймаємо Н = 80 %.

Основна оплата праці визначається множенням норми часу (у годинах) на годинну тарифну ставку згідно з розрядом роботи (табл. 10.1).

Рис. 10.5. Радіальний кулачковий двигун

Таблиця 10.1

Розрахунок основної оплати праці

Види робіт	Розряд роботи	Норма часу, год..	Тарифна ставка, грн..	Оплата праці, грн..
Всього	Х	Х	Х	сума

Додаткову заробітну плату знаходимо за формулою:

С_дод=(С_ос/100)х10, грн.

Податок з доходу працівників визначаємо за формулою:

С_пд=((С_ос+С_дод)/100)х18, грн.

Єдиний соціальний внесок визначаємо за формулою:

С_св=((С_ос+С_дод)/100)х22, грн.

Відрахування в пенсійний фонд знаходимо за формулою:

С_пф=((С_ос+С_дод)/100)х1, грн.

Військовий внесок визначаємо за формулою:

С_вв=((С_ос+С_дод)/100)х1,5, грн.

Рис. 10.6. Роторний двигун Ванкеля

Вартість матеріалів необхідних для виготовлення пристосування зводимо в таблицю 10.2.

Таблиця 10.2

Розрахунок вартості матеріалів

Назва матеріалу	Маса, кг	Вартість 1 кг, грн.	Загальна вартість, грн.
Всього	Х	Х	Сума

Вартість запасних частин, затрачених на виготовлення пристрою зводимо в таблицю 10.3.

Таблиця 10.3

Розрахунок вартості запасних частин

Назва запчастини	Кількість, шт.	Маса, кг	Вартість 1 кг, грн.	Загальна вартість, грн.
Всього	Х	Х	Х	Сума

Накладні витрати знаходимо за формулою:

Н=(( С_ос+С_дод)/100) х80, грн.

10.4. Знаходження річного економічного ефекту від впровадження раціоналізаторської пропозиції

Річний економічний ефект від впровадження раціоналізаторської пропозиції залежить від типу конструкторської розробки і галузі де планується його використання.

Рис. 10.7. Сучасний український трактор виробництва Харківського тракторного заводу

У рослинництві економічна доцільність може виражатися в підвищенні продуктивності праці, економії рослинницької продукції тощо. У тваринництві - це підвищення продуктивності праці при доїнні, прибиранні гною, приготуванні та роздачі кормів, тощо.

У ремонтному виробництві - це, знову ж таки, підвищення продуктивності праці в технологічному процесі, зниження собівартості при ремонті машин, відновленні деталей у порівнянні з новими, тощо.

Економічний ефект від впровадження пристосування з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки розраховується з економії капітальних вкладень, що виділяються на згадані заходи.

Наприклад: при впровадженні пристосування для перевертання валків при збиранні зернових економічний ефект вираховується так.

Без застосування пристрою (перевертання валків вручну, затягуються строки, збільшуються втрати) втрати зерна складають 410 ц на 1 га, а з застосуванням пристрою, вони зменшуються до 170 ц на 1 га, скажімо на площі 250 га.

Економія втрат зерна при цьому становитиме:

Е_з = с_з - с_зп, ц

де, С_з - сума витрат зерна без застосування пристрою, ц;

С_зп – сума витрат зерна з застосуванням пристрою, ц.

Е_з = 410-170=240 ц.

Тоді річний економічний ефект становитиме:

Е_р = Е_з х Ц, грн.

де, Ц - реалізаційна ціна зернових культур одного центнера, грн.;

За даними товарних бірж, ціна однієї тонни товарної пшениці становить, у залежності від класу, від 4800 до 5500 грн.

Приймаємо Ц = 5000 грн. за тону.

За один центнер – Ц = 500 грн.

Е_р = 240х500 = 120000 грн.

Рис. 10.8. Схема двигуна Фролова, в якому відсутній колінвал

Отже, отримана економія складає 120000 грн. на площі 250 га. Економічна доцільність відновлення (ремонтне виробництво) визначається шляхом порівняння собівартості деталі з вартістю такої самої нової деталі.

При цьому необхідно дотримуватись умови:

(С_в/К_д) < С_нов

де, С_в - собівартість відновлення деталі при розробленому технологічному процесі, грн.;

С_нов - вартість нової деталі з урахуванням торгівельної націнки, грн.;

К_д - коефіцієнт довговічності, приймається за спеціальними таблицями і знаходиться в межах від 0,7 ... 2,0, у залежності від групи деталей.

Якщо співвідношення буде дорівнювати вартості нової деталі або К_д буде меншим за неї, то відновлення доцільне. В іншому випадку - необхідно розробити більш раціональний технологічний процес.

Наприклад: вартість нового валика (С_нов) масляного насоса двигуна Д-240 дорівнює 60 грн. Собівартість (С_в) відновлення – 33,72 грн.

(С_в/К_д) = 33,72/0,9 = 37,47 < 60

Рис. 10.9. Роторно-лопатевий двигун внутрішнього згорання

Спрацьовані посадкові місця валика наплавлені вібродуговим способом і спряжені з бронзовими втулками. Валик працює під статичним навантаженням. Коефіцієнт довговічності К_д = 0,9...1,0 (беремо за таблицею). Підставляючи у формулу значення величин, з'ясовуємо, чи витримується умова економічної доцільності.

Економічну ефективність від впровадження визначають за формулою:

Е_п = С_в1 - С_в2, грн.;

де, С_в1 - собівартість відновлення (розбирання, складання, контроль деталі або збірної одиниці до впровадження пристрою, грн.;

С_в2 - собівартість відновлення (розбирання, складання, контроль тощо) деталі або збірної одиниці після запровадження пристрою, грн.

Якщо розроблений пристрій призначений для використання в спеціалізованому ремонтному підприємстві, то необхідно визначити річну економічну ефективність від його впровадження у виробництво:

Е_пр = 0,01 N (С_в1 - С_в2), грн.

де, N - річна програма ремонту деталей, що необхідно відновлювати за допомогою пристрою, штук.

Рис. 10.10. Радіальний двигун внутрішнього згорання

Річна економія виробничої заробітної плати від впровадження пристрою визначається за формулою:

Е_з = 0,01 N (Т₁ С_вт - Т₂ С_в2), грн

де, N - річна програма ремонту деталей, що відновлюються за допомогою пристрою, штук;

Т₁ - норма часу на відновлення (розбирання, складання, контроль тощо) деталі без пристрою, год;

Т₂ - норма часу на відновлення (розбирання, складання, контроль тощо) деталі із застосуванням пристрою, год;

С_в1 - тарифна годинна ставка робітника, що виконує дану роботу без пристрою, коп.;

С_в2 - тарифна годинна ставка робітника, що виконує дану роботу за допомогою пристрою, коп.

10.5. Визначення терміну окупності пристосування

Термін окупності (у роках) визначається за формулою:

Т_ок = В_пр/Е_р

де, В_пр - вартість пристосування, що визначається за формулою(див. п. 10.3);

Е_р - річна економія коштів без впровадження пристосування у виробництво, грн.

Економічно доцільно, щоб термін окупності пристосування не перевищував 3...5 років.

Рис. 10.11. Опозитний двигун внутрішнього згорання

Наприклад: собівартість розвертання втулок С_вт масляного насоса двигуна Д-240 до впровадження їх обробки прошивання за допомогою гідравлічного пристосування становить 84,3 коп. Собівартість С_вт обробки (прошивання) цих втулок після впровадження гідравлічного пристосування становить 40,5 коп. Річна програма ремонту насосів 5000 шт., у тому числі 3000 шт. насосів (М) втулки в яких вийшли за межі допустимих розмірів. Річна економічна ефективність від впровадження пристосування буде дорівнювати:

Ер = 0,01 х 3000 (84,3 - 40,5) = 1314 грн.

Норма часу Т₁ на розвертання трьох втулок насоса (кришки, корпуса і шестерні) дорівнює 27,12 хв (0,45 год), робота виконується за четвертим розрядом, для якого тарифна годинна ставка С₁ за нормальних умов праці становить 12,03 грн.

Норма часу на обробку (прошивання) втулок Т₂ дорівнює 12,29 хв. (0,2 год.). Цю роботу може виконувати слюсар першого розряду, тарифна годинна ставка для якого, за нормальних умов праці становить 9,18 грн. Підставивши числові величини, одержимо значення річної економії заробітної плати:

Ез = 0,01х3000 (0,45x1203- 0,20x918) = 10732,5 грн.

Рис. 10.12. Газотурбінні двигуни не змогли замінити двигуни внутрішнього згорання через нижчу економічність

Визначаємо термін окупності розробленого гідравлічного пристосування для обробки (прошивання) втулок масляного насоса:

Т_ок = В_пр/Е_р

де, В_пр — вартість пристосування, грн. В_пр=920 грн.;

Е_р - річна економічна ефективність від впровадження гідравлічного пристосування для прошивання втулок масляного насоса замість ручного розвертання, грн.

Т_ок = 920/1314 = 0,7 року

Отже, пристосування себе окупить за 9 місяців роботи.

Питання для самоконтролю

1. Що необхідно зробити для техніко-економічної оцінки рацпропозиції?

2. Що входить до формули для визначення вартості пристосування?

3. Від чого залежить річний економічний ефект від впровадження раціоналізаторської пропозиції?

4. За якою формулою визначається термін окупності пристосування?

5. Який економічно доцільний термін окупності пристосування?

Попередня тема

На початок

© 2019 ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»

03151, м. Київ, вул. Смілянська, 11