Електронний підручник

1. Машини для обробітку ґрунту

Тема 1.1. Класифікація машин і знарядь для обробітку ґрунту

1.1.1. Завдання обробітку ґрунту

1.1.2. Способи механізованого обробітку ґрунту

1.1.3. Класифікація машин для обробітку ґрунту

1.1.1. Завдання обробітку ґрунту

Ґрунт – поверхневий шар суші земної кори, що має родючість. Це трифазне дисперсне середовище, що складається із твердих, рідких і газоподібних частинок, подрібнених і перемішаних між собою. Крім того, у ґрунті містяться рослинні залишки (корені й стебла рослин), живі організми рослинного і тваринного походження. Ґрунтові мікроорганізми, що розкладають органічні залишки, не тільки забезпечують мінеральне харчування рослин, а й беруть участь у ґрунтоутворювальному процесі, сприяючи нагромадженню гумусу, що позитивно впливає на технологічні властивості ґрунту. Від співвідношення в ґрунті рідкої й газоподібної фаз багато в чому залежать його технологічні властивості.

Основні характеристики структури ґрунту – шпаруватість (пористість) і густина (об'ємна маса).

Шпаруватість – відношення обсягу порожнин до загального обсягу ґрунту, виражене у відсотках. Шпаруватість залежить від структури ґрунту і змінюється від 40–50% у піщаних, до 80–90% у торф'яних ґрунтах; суглинки і глини займають проміжне становище, їхня шпаруватість становить 50–60%.

Густина – це відношення маси абсолютно сухого ґрунту до об'єму досліджуваної проби, взятої без порушення її природного складу.

Густина залежить від механічного складу, вмісту гумусу та шпаруватості ґрунту. Густина орного шару ґрунту змінюється в широких межах – від 0,9 до 1,6 г/см³. Підорні горизонти ґрунту мають вищу густину – 1,6–1,8 г/см³.

Під технологічними властивостями розуміють лише ті властивості ґрунту, що виявляються в процесі його механічної обробки і впливають на закономірності й характер протікання технологічного процесу. Отже, до технологічних властивостей ґрунту можна віднести його опір різним видам деформацій (міцність), тертя об поверхню робочих знарядь і внутрішнє тертя, липкість, в’язкість, пружність, пластичність, абразивні властивості.

Обробіток ґрунту – один з важливих агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Основним завданням механічного обробітку ґрунту є створення сприятливих умов для розвитку культурних рослин з метою отримання високих урожаїв. Як результат механічного обробітку ґрунт розпушується, знищуються бур’яни, шкідники та збудники хвороб, загортаються післяжнивні рештки,добрива, створюються умови для накопичення вологи.

Механічний обробіток ґрунту — це дія на ґрунт робочими органами знарядь і машин з метою створення оптимальних умов і забезпечення факторами життя для росту і розвитку сільськогосподарських рослин та захисту ґрунту від ерозії.

Механічний обробіток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами — важлива ланка сучасних систем землеробства.

На відміну, наприклад, від удобрення чи зрошення полів, обробіток сам собою не додає ґрунту якої-небудь речовини або енергії, але, змінюючи фізико-хімічні і біологічні властивості його, тим самим сприяє максимальній агротехнічній і економічній ефективності чергування культур, застосовуваних добрив, пестицидів, меліорації полів, запобігає появі шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур.

Обробіток у поєднанні із системою удобрення в сівозмінах забезпечує найбільш раціональне використання ґрунтів та відтворення їхньої родючості. Але він ефективний лише тоді, коли його проводять з урахуванням ґрунтових властивостей, кліматичних і погодних умов, біологічних особливостей вирощуваних сортів і гібридів, характеру та ступеня засміченості полів, наявності шкідників та збудників хвороб.

Основні завдання обробітку ґрунту такі:

• зміна будови і структурного стану ґрунту з метою створення сприятливих водно-повітряного, теплового та поживного режимів;

• посилення кругообігу поживних речовин внаслідок переміщення їх з глибших горизонтів в орний і активізації мікробіологічних процесів;

• знищення бур'янів, збудників хвороб та шкідників сільськогосподарських культур;

• загортання в ґрунт рослинних решток та добрив;

• запобігання ерозійним процесам і пов'язаним з цим втратам води і поживних речовин;

• знищення багаторічної рослинності під час обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів з-під сіяних багаторічних трав;

• створення сприятливих умов для якісної сівби.

1.1.2. Способи механізованого обробітку ґрунту

Розрізняють основний, спеціальний і поверхневий способи обробітку ґрунту.

Основний обробіток складається з двох послідовних операцій: лущення стерні і зяблевої оранки.

Основний обробіток – це зазвичай перший найглибший (20 – 35 см) обробіток ґрунту після вирощування попередника. Його проводять плугом з перевертанням скиби. У районах, які піддаються вітровій ерозії, основний обробіток ґрунту передбачає розпушування без обертання скиби на глибину 25 – 40 см.

Спеціальний обробіток – це оранка ущільнених, болотних ґрунтів, плантажна і ярусна оранка, глибоке розпушення, фрезерування ґрунту, буріння ям для висаджування дерев тощо.

Поверхневий обробіток – проводиться перед сівбою, в процесі чи після сівби на глибину не більше 12 – 14 см.

Поверхневий обробіток передбачає такі операції: боронування, шлейфування, культивацію, коткування, нарізання гребенів, улаштування грядок тощо.

У світовій практиці систематизовано основні технологічні вимоги до різних способів основного і передпосівного обробітку ґрунту та сівби. Відповідно до прийнятої класифікації систем обробітку ґрунту їх поділяють на такі основні види:

- Традиційна система (на базі оранки) передбачає: провокацію проростання насіння бур’янів і падалиці, руйнування капілярів і підрізання бур’янів; розпушування ґрунту на глибину 20-32 см з повним обертанням скиби; повне загортання рослинних решток на глибину 8-12 см; підготовку рівномірного за глибиною насіннєвого ложа і дрібно-грудочкуватої структури посівного шару ґрунту; загортання насіння на задану глибину за умов сівби в якісно підготовлений ґрунт. У традиційній системі сприятливі для посіву умови створюються за рахунок агресивної глибокої оранки, яка стає причиною втрати ґрунтом своїх родючих властивостей.

- Консервуюча (на базі глибокого розпушування) передбачає: мульчування ґрунту подрібненими рослинними рештками; розпушування верхнього шару з перемішуванням рослинних решток та безполицевим основним обробітком на глибину 25-40 см; збереження до 50 % рослинних решток на поверхні ґрунту; повне підрізання бур’янів; загортання насіння на задану глибину за умов сівби із значною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове накопичення продуктивної вологи в метровому шарі. Консервуюча система обробітку направлена на збереження вологи і зниження деградації ґрунтів. Цього досягають використанням сівозмін, що включають не лише рентабельні культури, але й такі, які поліпшують родючість ґрунтів. При цьому широко використовується збереження рослинних решток для захисту поверхні поля.

- Мульчуюча (на базі мілкого розпушування) передбачає: мульчування ґрунту подрібненими рослинними рештками; розпушування з перемішуванням рослинних решток верхнього шару ґрунту на глибину до 10 см; збереження не менше 30 % рослинних решток на поверхні ґрунту; повне підрізання бур’янів; загортання насіння на задану глибину за умов сівби із незначною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове збереження продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту.

- З елементами mini-till (на базі поверхневого розпушування на глибину загортання насіння) передбачає: мульчування ґрунту подрібненими рештками; максимальне збереження рослинних решток на поверхні; хімічне прополювання бур’янів; поверхневий обробіток ґрунту на глибину загортання насіння; сівба із значною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту; можливе додаткове збереження продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрунту.

1.1.3. Класифікація машин для обробітку ґрунту

Залежно від способу механічного обробітку ґрунту машини і знаряддя поділяють на три групи:

• плуги та інші машини і знаряддя загального призначення для основного обробітку ґрунту;

• ґрунторозпушувачі, плуги та інші машини спеціального призначення;

• машини і знаряддя для поверхневого обробітку ґрунту.

Питання для самоконтролю

1. Для чого призначений механічний обробіток ґрунту?

2. Укажіть способи механічного обробітку ґрунту?

3. Укажіть ознаки, за якими класифікують сільськогосподарські машини.

Попередня тема

На початок

Наступна тема

03151, м. Київ, вул. Смілянська, 11