СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ Електронний підручник
Головна Теоретичні відомості Лабораторні та практичні роботи Тести Список використаних джерел Автори	6. Машини для збирання зернових культур Тема 6.3. Пристрої до зернозбиральних комбайнів для збирання різних культур та незернової частини врожаю
	6.3.1. Будова, монтаж, налагодження та робота пристроїв для збирання кукурудзи на зерно, соняшнику, круп'яних культур, насінників трав 6.3.2. Основні напрями розвитку навісних пристроїв зернозбиральних комбайнів 6.3.3. Будова, монтаж, налагодження та робота пристроїв для збирання соломистих продуктів за комбайном Для збирання кукурудзи, соняшнику, круп'яних культур, сорго, рапса, люпину, насінників трав тощо комбайни комплектують додатковими пристроями. Це пов'язано з тим, що для збирання неколосових культур потрібні інші режими роботи, а в деяких випадках і додаткові робочі органи чи агрегати. 6.3.1. Будова, монтаж, налагодження та робота пристроїв для збирання кукурудзи на зерно, соняшнику, круп'яних культур, насінників трав Комбайн КЗС-9-1 «Славутич» комплектують такими самими пристроями, як і комбайн РСМ-10 «Дон-1500», які мають незначні відмінності. Пристрій для зниження частоти обертання молотильного барабана — це ланцюговий урухомник, змонтований на панелі секцій молотарки. Частоту обертання молотильного барабана в межах 200...400 об/хв змінюють за допомогою змінних зірочок на валу відбійного бітера. До складу ланцюгового урухомника входить комплект змінних зірочок 5, натяжна зірочка 6, зубчастий диск 8 і урухомлювальний ланцюг. Ланцюговий урухомник монтують на лівій (за ходом руху) панелі молотарки. Для цього на вал відбійного бітера замість шківа варіатора, що знімається, урухомника молотильного барабана встановлюють дистанційну втулку 4 і змінну зірочку (Z = 25). До фланця маточини веденого шківа варіатора кріплять зубчастий диск (зірочку) 8, між валом бітера і валом барабана на панелі молотарки кріплять кронштейн із натяжною зірочкою 6 (Z = 50) і встановлюють урухомлювальний ланцюг 7 Рис. 6.3.1. Ланцюговий урухомлювальник барабана: 1 — вал барабана; 2 — панель секції молотарки; 3 — вал бітера: 4 — втулка; 5 — змінні зірочки; 6 — натяжна зірочка; 7 — ланцюг; 8 — зубчастий диск Пристрій ПЗКС-6 (КМД-6) призначений для збирання кукурудзи на зерно. Це шестирядкова фронтальна жатка, навішена на молотарку комбайна КЗС-9-1. На молотарку комбайна додатково встановлюють ланцюговий урухомник молотильного барабана, щитки між билами барабана, щиток із листової сталі на пальцьову решітку підбарабання і щитки на перші два каскади соломотряса. Пристосування до молотильного апарата складається з спеціального підбарабання 8 з кроком розстановлення між прутками 24,6 мм. Рис. 6.3.2. Підбарабання для збирання кукурудзи; 1 — передній щиток; 2 — барабан; 3 — щиток барабана; 4 — щиток; 5 — фартух; 6 — планка; 7 — пруток;  8 — підбарабання Замість пруткової решітки підбарабання встановлюють захисний щиток 4 першого каскаду соломотряса. Міжбичевий простір зернового молотильного апарата перекривають щитками 3, виступи яких довгими кромками входять у впадини підбичників барабана. Щитки зафіксовані упорними планками, які кріплять болтами і гайками. У домолочувальному пристрої замість робочої планчастої поверхні встановлюють гладенький кожух 7 (рис. 6.34). Пристосування являє собою шестируслову фронтальну жатку, оснащену вальцевими апаратами для відривання качанів і подрібнювачем листостеблової маси. Воно містить: качановідокремлюючі русла, різальний апарат, шнек качанів, шнек стебел, похилу камеру, подрібнювач, трубу і механізм урухомника робочих органів. У робочому положенні жатку опускають до стикання мисів 1 з поверхнею поля (рис. 6.33). Комбайн спрямовують таким чином , щоб рядки потрапили в просвіт між мисами. При цьому стебла захоплюються вальцями 2 качановідокремлювального апарата, обертаючись назустріч один одному, і протягують стебла між відривними пластинами 3. Качани відокремлюються від стебла і лапи подавальних ланцюгів 5 спрямовують в шнек 8, а далі бітери 10 похилої камери подають в молотарку. Стебла під час  виходу з вальців зрізає різальний апарат 4 і спрямовує в шнек 6, який подає їх до бітери 7, а звідти — до барабана подрібнювача 9. Тут ножі барабана за взаємодії з протирізальними пластинами подрібнюють стебла і повітряним потоком спрямовують у трубопровід 11, а з нього — в транспортний засіб, що рухається поруч. Якість обмолоту качанів регулюють зміною частоти обертання барабана у межах 350...420 об/хв та зазору між барабаном і підбарабанням на виході 35...40 мм, а на виході 18...25 мм. Рис. 6.3.3. Пристрій для збирання кукурудзи ПЗКС-6 комбайна КЗС-9-1: 1 — мис; 2 — вальці; 3 — відривні пластини; 4 — різальний апарат; 5 — ланцюг з лапками; 6 — шнек стебел; 7 — приймальний бітер; 8 — шнек качанів; 9 — подрібнювач; 10 — бітер похилої камери; 11 — трубопровід Пристосування для збирання круп’яних культур призначене для збирання круп’яних, масляних, ефіроолійних і лікарських культур прямим або роздільним комбайнуванням. Пристосування до молотильного апарата містить: Нижнє пробивне решето 2 (рис. 6.3.4) з діаметром отворів 7 мм, встановлене в нижньому решітному стані замість зернового нижнього решета; фартух 5 із прогумової тканини, встановлений за допомогою шомпора. Над верхнім решетом 1 очищення комбайна знаходиться обладнання для зниження обертів барабана — ланцюговий урухомник барабана, змінна дека з гладеньким кожухом, яку встановлюють замість демонтованої робочої планчастої деки в домолочувальному пристрої. Зниження частоти обертання барабана і заміна робочої деки в домолочувальному пристрої на змінну деку з гладеньким кожухом сприяє кращому вимолоту насіння і знижує ступінь його подрібнення. Рис. 6.3.4. Пристосування для збирання круп’яних культур: а — решета очищення; б — домолочувальний пристрій; 1 — верхнє решето; 2 — нижнє решето; 3 — штир; 4 — втулка; 5 — фартух; 6 — панель молотарки; 7 — гладенький кожух Пристосування до жатки містить тільки прогумовані лопаті шнека, які кріплять на шнеці жатки в районі пальчикового механізму. Лопаті забезпечують кращий підбір зерна, що осипалося з днища жатки, і стабільну подачу його разом із стебловою масою в похилу камеру Пристосування для збирання насінників трав (рис. 6.3.5) призначене для збирання прямим, роздільним і двофазним комбайнуванням насінників з макових і бобових трав у всіх зонах травосіяння. Пряме комбайнування використовують за інтенсивного і рівномірного дозрівання насіння на полеглому стеблостої, досягаючи можливо меншого зрізання зеленої маси для полегшення обмолоту Роздільне комбайнування використовують тоді, коли зерно дозріває нерівномірно, стеблостій заріс бур’янами або полеглий. За двофазного комбайнування зерно вимолочують за два проходи комбайна. Після першого проходу за м’якого режиму молотарки вимолочується дозріле зерно, а солома з невимолоченим недозрілим зерном залишається у вигляді валка за комбайном на полі.  Рис. 6.3.5. Пристосування для збирання насінників трав: а — підбарабання; б — нижній решітний стан; в — домолочувальний пристрій; 1 — тертковий лист; 2 — барабан; З, 9 — підбарабання; 4, 5 — кріплення; б — нижнє решето; 7 – нижній решітний стан; 8 — змінна терткова поверхня; 10 — домолочуювальний пристрій Після дозрівання зерен у валках їх знову підбирають комбайном і обмолочують за оптимальних режимів за допомогою спеціального пристосування. Воно складається із змінного терткового листа 1 (рис.6.3.5), що встановлюють на підбарабанні 3. Змінне нижнє решето 6 з діаметром отворів 3 мм встановлюють у нижній решітний стан 7; змінну деку 8 із зубчатою терткового поверхнею в домолочувальному пристрої 10 замість планчастої деки. Пристрій ПЗСС-8 (ПЗС-8) призначений для збирання соняшнику. Рис. 6.3.6. Пристрій для збирання соняшнику ПЗСС-8 комбайна КЗС-9-1: 1 — мис; 2 — ланцюговий конвеєр; 3 — різальний апарат; 4 — шнек; 5— похила камера; 6 — плаваючий конвеєр; 7 — молотильний апарат Процес роботи відбувається таким чином. Під час руху комбайна стебла надходять у просвіти між стеблопіднімачами (мисами) 1, їх захоплюють конвеєри 2 і спрямовують до різального апарата 3. Різальний апарат зрізує кошики, які потрапляють у шнек 4 і далі плаваючий конвеєр 6 похилої камери 5 спрямовуює  до молотильного апарата 7. Частоту обертання молотильного барабана регулюють у межах 240...300 об/хв. Зазори між билами барабана і підбарабанням на вході становлять 40...50 мм, а на виході — 25...30 мм. Зазори між жалюзі верхнього решета мають бути 10...12 мм, нижнього решета — до 8 мм, подовжувача — до 14 мм. Пристрій ПЗКК-9 призначений для збирання круп'яних культур: гречки, проса тощо. Він має спіралі із прогумованого паса, встановлені в зоні пальцьового механізму шнека жатки. Для якісного обмолоту і сепарації частоту обертання молотильного барабана встановлюють не більше ніж 600 об/хв, а вентилятора — 600...650 об/хв. Зазори в молотильному апараті становлять: для проса — на вході 14...20 мм і на виході 4...10 мм; для гречки — на вході 25...30 мм і на виході 14...20 мм. Пристрій ПСЛ-9 призначений для поліпшення якості роботи комбайна під час збирання люпину на фураж і насіння. До комплекту входять граблини мотовила з подовженими пальцями, спіралі із прогумованого паса для пальцьового механізму шнека жатки і змінне підбарабання домолочувального пристрою. Частоту обертання молотильного апарата при збиранні люпину на корм установлюють 900 об/хв, а  на насіння — 650 об/хв. Зазори між билами барабана і планками підбарабання на вході мають бути 16...24 мм, а на виході — 14...12 мм. Частота обертання вентилятора становить 600...650 об/хв. До комбайна КЗС-9-1 розроблені також пристрої: ПЗЗБ-9 — для збирання зернобобових культур, ПЗЗС-9 — для збирання сорго, ПЗНР для збирання рапса. Рис. 6.3.7. Пристрій для збирання сої Приставка для сої переміщається на особливих «черевиках», які закріплюють до ресорів. Ця система дозволяє забезпечити прогин в межах 10 см, також дозволить створити найбільший ступінь прилягання до площини території. Приставка для сої має такі характеристики:     Діапазон ширини захвату може варіюватися від 5 до 9 метрів • Швидкість роботи приставки досягає 4.2 км/год. 6.3.2. Основні напрями розвитку навісних пристроїв зернозбиральних комбайнів Пристрої для збирання кукурудзи на зерно вітчизняних комбайнів і республік колишнього СРСР істотно відрізняються від таких самих пристроїв комбайнів фірм дальнього зарубіжжя. Зарубіжні пристрої, як правило, збирають тільки зернову частину врожаю кукурудзи. Такий підхід дає змогу зберегти порівняно просту конструкцію пристрою, оскільки немає потреби у робочих органах для збирання листостеблової маси. Нині за рубежем пристрої для збирання кукурудзи на зерно є обов'язковими майже для всіх типів зернозбиральних комбайнів як роторних, так і класичної схеми. Основні їх відмінності такі: • пристрої збирають не тільки чотири, п'ять і шість рядків кукурудзи, а й вісім; • передбачено можливість збирання кукурудзи з міжряддями від 711 до 1016 мм; • пристрої швидко монтують і демонтують з комбайна; • удосконалені миси і подільники забезпечують збирання кукурудзи без втрат у разі низькорозміщених на стеблах качанів; • пристрої переобладнуються на різні міжряддя від 600 до 800 мм з кроком 50 мм; • передбачено зменшення чи збільшення робочих русел вмиканням (відмиканням) їх у роботу в разі поломки; • підвищено активність вальців качановідокремлювального апарата; • для збирання полеглої кукурудзи пропонуються активні подільники у вигляді конічних шнеків; • передбачено асиметричну навіску пристрою на комбайн з метою усунення руху його коліс по рядках. Останніми роками за рубежем почали розробляти пристрої, в яких передбачено збирання листостеблової маси, а також машини для її збирання після збирання кукурудзи на зерно. Пристрої для збирання соняшнику зарубіжних фірм істотно не відрізняються від вітчизняних. Проте перевага віддається простішим типам 34-103А, які монтуються на хедери зернозбиральних комбайнів. Вони розраховані на міжряддя 70 см, кількість рядків, що збираються одночасно, становить 7...11, ширина захвату — 4,9...7,7 м, робоча швидкість 4...7 км/год, продуктивність 0,85...2,0 га/год. Маса обладнання пристрою, що монтується на комбайн, має бути 420...560 кг. Значну увагу приділено конструкції подільників. Пристрої для збирання сої є рівчакового і суцільного зрізу. До рівчакових машин належать жатки серій 50 фірми «Джон Дір», ПЗС-7,6, хедери ХПС-4,2 до комбайнів СК-5, Е-516, хедер ХС-8/12 до комбайнів «Дон». Вони мають однотипну технологічну схему і аналогічні робочі органи. Робоче русло цих машин створюють ротаційний різальний апарат і два контури гофрованих пасово-ланцюгових конвеєрів, які захоплюють стеблову масу, утримують її під час зрізу, а після цього подають у поперечний шнек. Звужений шнеком потік рослин надходить до молотарки. Проте рівчакові хедери можуть збирати посіви тільки з певними міжряддями, мають складну конструкцію і значну металомісткість. Хедери суцільного зрізу не мають цих недоліків. Від звичайних хедерів для збирання зернових колосових культур вони відрізняються переважно наявністю плаваючого різального апарата. 6.3.3. Будова, монтаж, налагодження та робота пристроїв для збирання соломистих продуктів за комбайном Залежно від способів збирання незернової частини врожаю комбайни КЗС-9-1, КЗСР-9, «Дон» і «Нива» комплектують, як правило, копнувачем, подрібнювачем та капотом. Більшість зарубіжних комбайнів та комбайн «Лан» укомплектовані подрібнювачами та капотом. До цих пристроїв додають причіпні пристрої для транспортування комбайном візка із жаткою. Рис. 6.3.8 Технологічні схеми збирання незернової частини врожаю: 1 — копицева технологія;; А — з використанням тросової волокуші; Б — з використанням штовхальної волокуші; В — з використанням копицевозів; 2 — потокова технологія а — перевезення полови і подрібненої соломи причепами до місця скирдування; б — вивантаження полови та подрібненої соломи із причепа з наступним стягуванням волокушею до місця скирдування; в — перевезення полови змінними причепами на склади У подрібнювачі регулюють зазори в різальній парі та ширину розкидання подрібненої соломи. Валкоутворювач має задній ковпак, дві боковини, перекидний щиток та дві напрямні решітки. Для переобладнання пристрою на режим роботи валкоутворювача розподільну лійку подрібнювача переводять у нижнє вертикальне положення, відмикають передачу на урухомник подрібнювального барабана, перекидним щитком перекривають подачу соломи у подрібнювач і фіксують напрямні решітки. Комбайн КЗС-9-1 комплектують копнувачем, подрібнювачем і капотом. Копнувач призначений для збирання НЗВ (крім соняшнику і кукурудзи) і укладання копиць рядами на полі за працюючим комбайном. Він складається з камери, соломонабивача, механізму і автомата вивантаження копиці, гідроавтоматичної системи зачинення клапана та сигнального пристрою. Копнувач працює у такий спосіб. Під час заповнення камери НЗВ штанга датчика 10 піднімається вгору і займає положення, за якого спрацьовує безконтактний датчик, що сигналізує комбайнеру про заповнення копнувача. За командою комбайнера урухомлюеться механізм розвантаження. Клапан відкривається, шарнірні пальці днища опускаються на стерню і під час переміщення комбайна відбувається розвантаження. Полова просипається крізь просвіти між шарнірними пальцями на поле в передню частину копиці. Після вивантаження копиці штанга датчика 17 повертається у вихідне положення і через тяги подає команду на гідророзподільник, який спрямовує робочу рідину від насоса в гідроциліндри 14. Гідроциліндри повертають клапан у вихідне положення, де він фіксується заскочками. Якість роботи соломонабивача регулюють таким чином. Зміщенням лотока скидання соломи по довгастих отворах домагаються, щоб зазор між кінцями пальців граблин соломонабивача і лотоком був 5...10 мм, а клавіші не доходили до лотока на 10...15 мм. Під час  збирання культур вологістю 30 % соломонабивач може працювати без лотока. Змінюючи довжину тяг підвісок днища, встановлюють зазор 10...40 мм уздовж вертикалі між кінцями лотока половонабивача і днищем. Під час ТО через 60 мотогодин роботи змащують солідолом маточину запобіжної муфти, а через 240 мотогодин — дерев'яні вальниці граблин соломонабивача і з'єднувальну втулку їхніх колінчастих валів. Виконуючи роботи біля копнувача, перебувати позаду його клапана не можна. 6.3.9 Копнувач комбайна КЗС-9-1: 1 і 2 — боковини камери; 3 — щиток скидання соломи; 4 і 7 — боковини капота; 5 — ферма; 6 — з'єднувальна муфта колінчастих валів граблин; 8 — дах капота; 9 — відсікач соломонабивача; 10 і 17 — датчики; 11 — решітчастий дах; 12 і 13 — граблини; 14 — гідроциліндр зачинення клапана; 15 — регулювальна тяга; 16 — задній клапан; 18 — шарнірний палець днища; 19 — піддон днища; 20 — відсічна решітка; 21 — переставна тяга причіпного пристрою; 22 — палець; 23 — лотік; 24 — вікно; 25 — гребінка половонабивача; 26 — куліса; 27 — вальничний вузол; 28 — колінчастий вал; 29 — дерев'яна вальниця Подрібнювач призначений для подрібнення та розкидання подрібненої соломи нам полі або збирання її разом з половою у причіпний візок. 6.3.10 Подрібнювач комбайна КЗС-9-1 (поздовжній розріз): 1 — половонабивач; 2— соломопровід; 3 і 10— болти; 4 — гайка; 5 — планка; 6 — розкидач; 7 — заслінка (комплект); 8 — подрібнювальний барабан; 9 — ножовий брус; 11 — рама; 12 — шнек Основними складальними одиницями подрібнювана є корпус із соломо-проводом 2, розкидач 6, комплект заслінок 7, подрібнювальний барабан 8, ножовий брус 9 та шнек 12. Подрібнювач працює таким чином. Солома, що сходить із клавіш соломотряса комбайна, потрапляє в середню секцію подрібнювального барабана та ножового бруса. Тут її розрізають на дрібні фракції і під впливом повітряного потоку, утвореного барабаном, спрямовують в соломопровід або у викидне вікно, розміщене у нижній частині подрібнювача, залежно від того, закрите воно чи ні. У разі часткового часткового перекриття викидного вікна частина подрібненої соломи розкидають на полі, іншу — подають через соломопровід у причіпний візок. Полова, що сходить з очисника комбайна, половонабивачем 1 подається на шнек 12, який транспортує її від середини в обидва боки до країв. Тут лопаті шнека спрямовують її в крайні секції подрібнювального барабана і далі крайні молотки барабана спрямовують цю полову у викидне вікно або у соломопровід. Залежно від вибраного технологічного процесу збирання НЗВ подрібнювач може бути налагоджений на роботу за такими схемами: • подрібнення соломи і подача її разом з половою у візок; • подрібнення соломи і розкидання її на полі (полову подають у візок); • подрібнення соломи і подача її у візок (полову розкидають на полі); • подрібнення соломи і розкидання її разом з половою на полі; • подрібнення соломи і подача частини її разом з половою у візок і розкидання решти соломи на полі. Капот призначений для укладання соломи і полови у валок. Він має капот 1, щитки 2 і лотік 3. Рис. 6.3.11. Капот комбайна КЗС-9-1: 1 — капот; 2 — щиток; 3 — лотік; 4 — причіп; 5 — тяга; 6 — опора Потік соломи, що сходить із соломотряса, потрапляє в капот, переміщується в ньому і, проходячи повз звужувачі щитків, укладається на стерню сформованим потрібної ширини валком. Полова укладається у той самий валок лотоком 3. Причіп 4, тяга 5 і опора 6 функціонально не належать до капота, а призначені для приєднання візка з жаткою під час  транспортування на далекі відстані. Комбайн «Лан» має пристрій для збирання НЗВ, призначений для подрібнення соломи і розкидання подрібненої соломи на полі або укладання неподрібненої соломи у валок. Він складається із подрібнювача і валкоутворювача (капота). Подрібнювач має такі робочі органи: подрібнювальний барабан 1, поздовжні протирізальні ножі 3, поперечну протирізальну пластину 4, піддон 2 та розкидальні щитки, розміщені у розподільній лійці. 6.3.12 Схема подрібнювача соломи комбайна «Лан»: 1 — подрібнювальний барабан; 2 — піддон; 3 — поздовжні протирізальні ножі; 4 — поперечна протирізальна пластина; А і Б — напрямок повороту поздовжніх протирізальних ножів; А — довжина подрібнених частин менша; В — довжина подрібнених частин більша; С — встановлювальний зазор 5 мм Контрольні питання: 1. Для чого призначений пристрій ПЗКС-6? 2. Як регулюють якість обмолоту качанів? 3. Для чого призначений пристрій ПЗКК-9? 4. Які існують технологічні схеми збирання незернової частини врожаю? 5. Якими пристроями комплектують комбайн КЗС-9-1 для збирання соломистих продуктів. 6. Будова подрібнювача комбайна КЗС-9-1. 7. Схеми налагодження на роботу подрібнювача комбайна КЗС-9-1 для збирання НЗВ.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема
© 2018 ДУ «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ВНЗ «Агроосвіта» 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 11