Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : C:\Program Files\Company\Трактори і автомобілі\ЛОГОТИП.jpg

Процеси і апарати харчових виробництв

Електронний підручник

Головна

Теоретичні відомості

Лабораторні та практичні роботи

Тести

Додатки

Список використаних джерел

 

6. Масообмінні процеси

 

1.            Класифікація і загальна характеристика масообмінних процесів.

2.            Рівновага і процес масообміну між фазами. Рушійна сила масообмінних процесів, молекулярна і конвективна дифузія.

3.            Основне рівняння масопередачі.

 

 

1.            Класифікація і загальна характеристика масообмінних процесів.

Під масообмінними процесами розуміють процеси переходу однієї або декількох речовин з однієї фази в іншу через межу їхнього розділу в напрямі досягнення системою рівноважного стану. Цей пе­рехід речовин відбувається завдяки молекулярній і конвективній дифузіям, тому такі процеси часто називають дифузійними.

До масообмінних процесів відносять: абсорбцію, адсорбцію, екст­рагування, перегонку, ректифікацію, кристалізацію, розчинення, сушіння та ін. Наведемо їх стислу характеристику та сфери викори­стання.

Абсорбція - процес вибіркового поглинання компонентів газової (парової) суміші рідким поглиначем - абсорбентом, тобто має місце перехід речовини з газової (або парової) фази в рідку. Використо­вується в цукровому (сатурація), консервному (сульфітація), винороб­ному та інших виробництвах.

Адсорбція - процес вибіркового поглинання компонентів газової, парової або рідкої суміші твердим поглиначем - адсорбентом. Широ­ко використовується. для очищення різноманітних харчових про­дуктів, наприклад, водо-спиртових сумішей, цукрових розчинів, рослинної олії від фарбуючих речовин.

Процеси абсорбції та адсорбції часто об'єднують загальною на­звою  - процеси сорбції.

Екстрагування - процес вибіркового добування речовини з рідкої суміші або твердого тіла рідиною - екстрагентом: при цьому речови­на з рідкої або твердої фази переходить у рідку. Екстрагування с ос­новним процесом цукробурякового та масложирового виробництв. Використовується в ресторанному господарстві, лікеро-горілчаному, крохмало-патоковому, консервному, пивоварному та інших виробниц­твах.

Перегонка - процес розділення рідких (газових, парових) сумішей шляхом випаровування (конденсації) частини вихідної рідкої (газової, парової) суміші. Перегонка реалізується за наявності парової (газової) і рідкої фаз у системі.

Ректифікація - процес розділення рідких сумішей на окремі ком­поненти або суміші (фракції) шляхом взаємодії потоку пари і рідини. Під час ректифікації завжди існує дві фази - рідка і парова. Процеси перегонки і ректифікації застосовуються в спиртовому, лікеро-горілчаному, ефіроолійному, масложировому та інших виробництвах.

Кристалізація - виділення твердої фази у вигляді кристалів з пе­ренасичених розчинів. Відіграє важливу роль у виробництві цукру, глюкози, кухонної солі та ін.

Розчинення - перехід твердої фази в рідку (розчинник). Викори­стовується в усіх галузях харчової промисловості та ресторанному господарстві.

Сушіння - вилучення вологи з твердих, пластичних і рідких ма­теріалів шляхом її випаровування; при цьому волога переходить з матеріалу, який висушується, у парову або газову фазу. Широко вико­ристовується в консервному, харчоконцетратному, молочному і в інших виробництвах. За виглядом фаз масообмін класифікується на процеси в системі:

-               газ (пара) -- рідина: абсорбція, ректифікація;

-               газ (пара) -тверде тіло: сушіння, адсорбція газів;

-               рідина - тверде тіло: екстрагування з твердих тіл, кристалізація, розчинення:

-               рідина -  рідина: рідинна екстракція.

            За способом контакту між фазами процеси можуть здійснюватися:

- безпосереднім контактом фаз;

- контактом через напівпроникні мембрани;

- без межі розділу фаз.

За способом взаємодії фаз розрізняють масообмінні процеси розрізняють: прямотечійний, протитечійний та змішаний.

            За структурою робочого циклу розрізняють масообмінні процеси періодичні та безперервні.

            Процеси можуть бути також стаціонарними і нестаціонарними. Як правило всі періодичні процеси є нестаціонарними.

 

2.            Рівновага і процес масообміну між фазами. Рушійна сила масообмінних процесів, молекулярна і конвективна дифузія.

Перехід речовини з однієї фази в іншу здійснюється шляхом моле­кулярної і конвективної дифузій, а також термодифузії та бародифузії.

Опис : image067

Рис.1. Види дифузій

Молекулярна дифузія - це перехід речовини з однієї фази в іншу внаслідок хаотичного руху молекул у нерухомому рідкому (газо­подібному) середовищі або в ламінарному потоці. Здійснюючи без­ладний рух, молекули будь-якого компонента рідини (газу) перехо­дять з області з високою концентрацією в місце з меншою концентрацією. Якщо з посудини (рис. 2.), що містить у різних камерах пофарбований розчин КМnО4 і воду, вийняти перегородку, то через короткий час відбудеться змішування рідин так, що в обох половин­ках посудини розчин матиме однакові забарвлення і концентрацію.

 

 

Рис. 2. Схема до дифузійного перенесення речовини

 

 Переміщення розчиненої твердої речовини КМnО4 з однієї камери посудини в іншу почалося внаслідок     різниці     її    концентрацій і закінчилося, коли в кожній точці посудини концентрація стала одна­ковою - рівноважною.

            Рушійною силою процесу масообміну, або масопередачі, є різниця між робочими і рівноважними концентраціями розчину. От­же, процес масообміну буде відбуватися за умови

 

С2 –Ср = Ср –С1 = ΔС,

 

де ΔС - різниця концентрацій; С1 і С2 - концентрації КМпО4 у воді і розчині відповідно.

Прикладом молекулярної дифузії є й процес перенесення аерозо­лю, що розпилюється з балону в нерухомому повітрі кімнати. Аеро­золь з місця розпилення розповсюджується по всій кімнаті. Ана­логічно мокрий одяг, який знаходиться в кімнаті, в кінцевому підсумку висихає, оскільки водяна пара з високою концентрацією, оточуюча одяг, дифундує в більш сухе повітря.

            Молекулярна дифузія підкоряється закону Фіка, відповідно до якого кількість речовини М, що дифундує через шар , прямо про­порційна поверхні шару S, тривалості процесу τ, різниці-концентрацій по обидва боки шару ΔС і обернено пропорційна товщині шару δ

 

М = D S τ ΔC / δ

 

де D - коефіцієнт пропорційності, названий коефіцієнтом моле­кулярної дифузії.          Коефіцієнт молекулярної дифузії залежить від вла­стивостей дифундуючої речовини, температури, тиску і концентрації.

            У чистому вигляді молекулярна дифузія спостерігається лише в нерухомому середовищі.

            Конвективна дифузія спостерігається в тих випадках, коли перене­сення речовини відбувається в рідині або газі під час їхнього пе­ремішування або турбулентного руху. При цьому перенесення речовини відбувається як за рахунок броунівського руху молекул (молекулярної дифузії), так і за рахунок перенесення більших частинок, утворених з багатьох молекул. Внаслідок цього під час конвективної дифузії швидкість переміщення речовини у багато разів переважає швидкість переміщення речовини під час молекулярної дифузії. Процес конвек­тивної дифузії можна спостерігати, якщо в посудині (рис.1.) встанови­ти мішалку і після вилучення перегородки включити її.

            Конвективна дифузія підкорюється закону Щукарьова, згідно з яким кількість речовини М, яка переходить від поверхні розділу фаз у середовище, що її приймає (потік, що рухається), пропорційна по­верхні поділу S, часу τ і різниці концентрацій перехідної речовини в поверхні поділу і центрі потоку, що рухається, ΔС:

 

M = β S τ ΔC

 

де β - коефіцієнт масовіддачі, що характеризує перенесення ре­човини коивективною і молекулярною дифузіями водночас.

            Розглянуті нами молекулярна і конвективна дифузії, називають­ся концентраційними, оскільки їхньою рушійною силою є різниця концентрацій речовини, що переміщається. На відміну від них, існують термічна дифузія (термодифузія) і бародифузія.

            Термодифузія (ефект Соре) - молекулярна дифузія, що являє со­бою переміщення частинок речовини внаслідок перепаду температур у рідкому (газовому) середовищі. Якщо, наприклад, між гарячою й холодною поверхнями знаходиться рідка (газова) суміш, що містить компоненти з різного густиною, то під впливом різниці температур ва­жчий компонент 1 починає рухатися до холодної поверхні, а легкий компонент 2 назустріч йому до нагрітої поверхні (рис.3.).

 

Рис. 3. Схема процесу термодифузії

 

У резуль­таті тєрмодифузії в рідині (газі) відбудеться розподіл компонентів на дві фракції: група компонентів, що володіють більшою густиною, збе­реться біля холодної поверхні, речовини з меншою густиною - біля гарячої. Роль явища термодифузії в харчовій технологи надто істотна, особливо під час сушіння пористих колоїдних матеріалів.

Прикладом впливу термодифузії є зростання вологості м’якушки хлібного виробу на час закінчення його випічки. Вологість збільшується в м'якушці на 1,5 - 2,5% завдяки волозі, що переміщується у внутрішні шари з поверхневого шару, де утворилася скоринка. Причи­ною переміщення вологи є різниця темпе­ратур на поверхні виробу t1 і всередині його t2, тобто коли t1 > t2. Термодифузія є причиною переміщення цукристих речовин від поверхні стружки цукрового буряка всередину іі, оскільки температура поверхні t1 більша від температури в центрі стружки t2 (явище нестаціонарної теплопровідності).

Бародифузія - молекулярна дифузія, що спричинюється неод­норідністю тиску. Помітимо, що під час помірних перепадів темпера­тур і тиску (випадок найчастіше трапляється в інженерній практиці) термо- і бародифузією можна зневажити порівняно з концен­траційною дифузією.

Як уже відзначалося, цілий ряд масообміяних процесів (сушіння, екстрагування, адсорбція та ін.) визначаються перенесенням речовини всередині твердих тіл, структура яких характеризується пев­ною пористістю. Масоперенесення в твердій фазі має місце і під час приготування продуктів харчування шляхом їх теплового оброблення, тобто варення і смаження. Це перенесення здійснюється шляхом масопровідності, при цьому всередині пор твердої фази діє, як правило, лише механізм молекулярної дифузії.

 

3.            Основне рівняння масопередачі.

Більшість масообмінних процесів протікає між двома фазами, які перебувають між собою в безпосередньому контакті. Саме тому пе­ренесення речовини з однієї фази в іншу проходить в декілька стадій: перенесення всередині однієї з фаз з глибини її до поверхні поділу фаз, перехід через межу поділу фаз і перенесення від межі поділу фаз углиб другої фази.

Перенесення маси в межах однієї фази до межі поділу фаз або від неї називають масовіддачею, а загальний процес перенесення маси з однієї фази в іншу - масопередачею. Під час масопередачі можуть мати місце два типових варіанта: один, характерний для систем газ - рідина і рідина - рідина, тобто систем без твердої фази, і другий, характерний для систем із твердою фазою (тверде тіло - рідина, тверде тіло - газ).

Є ряд теорій перенесення маси: плівкова, проникності, оновлення поверхні фазового контакту, міжфазової турбулентності та ін. В ос­нові їх лежать різні спрощені моделі перенесення маси поблизу по­верхні фазового контакту.

Не зупиняючись на їхній суті, відзначимо, що всі запропоновані теорії масоперенесення - це тільки більш - менш вдалі спроби описати ті складні явища, що існують насправді, і кожна з теорій не може вважатися повною.

За основу більшості теоретичних моделей покладено такі допу­щення:

1) загальний опір перенесенню маси з однієї фази в іншу склада­ється з опору двох фаз і опору поверхні поділу фаз; останній у біль­шості випадків вважають рівним нулю;

2) на поверхні поділу фази знаходяться в рівновазі, причому рів­новага на межі фаз установлюється значно швидше від зміни серед­ньої концентрації в ядрі фаз.

Процес масоперенесення в відповідності до основного кінетич­ного рівняння можна описати так:

М / =  kм ΔC

 

або                                                                    М = kм S ΔC τ

де М - маса речовини, яка переходить із однієї фази до іншої; kм - коефіцієнт масоиередачі, який враховує опір в процесі переносу;  S - площа міжфазової поверхні, через яку здійснюється перенесення речовини;  τ - тривалість процесу;  ΔС - рушійна сила - середня різ­ниця концентрацій речовини, яка переходить із однієї фази до іншої.

Коефіцієнт масопередачі kМ характеризує масу речовини, яка пе­реходить із однієї фази в іншу за одиницю часу через одиницю пове­рхні контакту фаз при рушійній силі процесу, рівній одиниці. Він залежить від властивостей речовин, що беруть участь у процесі, та характеру взаємодії фаз.

У практичних розрахунках масообмінних процесів у ролі рушійної сили приймається середня різниця концентрацій у їхньому початку й кінці. Середня різниця концентрацій визначається за ана­логією з методом визначення середньої різниці температур у проце­сах теплообміну.

 

 Якщо

ΔСmax / ΔCmin ≤ 2, то ΔСсеред. = (ΔСmax - ΔCmin) / 2

 

При                         ΔСmax / ΔCmin › 2    маємо

 

ΔСсеред. = (ΔСmax - ΔCmin) / 2,3 lg (ΔСmax / ΔCmin)

 

ΔСmax , ΔCmin – максимальна і мінімальна різниці концентрацій у фазах системи.

Рівняння М = kм S ΔC τ називають основним рівнянням масопередачі. Во­но аналогічне основному рівнянню теплопередачі, яке має вигляд

 

Q = k S Δt τ

 

Процеси масообміну і теплообміну мають багато спільного. Так, явища тепловіддачі та теплопровідності подібні відповідно процесам масовіддачі і молекулярній дифузії. Процеси тепло - та масообміну супутні один одному. Теплообмін є часто причиною виникнення та прискорення масообміну. Прикладами такого тісного взаємозв'язку є випарювання, сушіння, кристалізація та інші процеси харчових ви­робництв.

 

 

Контрольні запитання

 

1.            Які процеси називаються масообмінними?

2.            Які процеси відносяться до масообмінних?

3.            Як розрізняють масообмінні за способом взаємодії фаз?

4.            Що є рушійною силою масообмінних процесів?

5.            Що являє собою молекулярна дифузія?

6.             Що являє собою конвективна дифузія?

7.            Що являє собою бародифузія?

8.            Що являє собою термодифузія?

9.            Які варіанти можуть мати місце під час масопередачі?

10.          Опишіть рівняння масопередачі.

11.          Що характеризує коефіцієнт масопередачі?

12.          Що характеризує критерій Прандля?

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема