Провісник долі України

       В актовій залі Рогатинського коледжу11 березня вкотре звучало слово Шевченка – закличне і врівноважене, стривожене та непримиренне до людської кривди, лагідне і турботливе про долю України.

Слово, яке стало аналізом і реакцією навіть на віддалену для Шевченка сьогочасну дійсність. Слово, яке не може залишити байдужим кожного українця. Тиша, що панувала серед глядачів у залі, цьому беззаперечний доказ.

     Свято розпочалося літературно-музичною композицією за творами Т.Шевченка з посвятою героям Майдану. Дійство для студентів підготували Народний аматорський театр слова районного Будинку культури під керівництвом Ольги Рибій та Народний самодіальний танцювальний колектив коледжу «Юність Опілля» ( керівник Людмила Мельник). Їх хорова декламація налаштувала глядачів на серйозні роздуми над тривожними подіями сьогодення, які стали визначною сторінкою в історії новітньої України.

     Вірші Шевченка поряд з студентами читали й викладачі. Прозвучали уривки з вічних творів поета – «І мертвим, і живим», «Розрита могила», «Псалми Давидові», «Ісая. Глава 35», «Марія», «Гайдамаки» та ін.., а також поезії про Шевченка – Ліни Костенко «Княжа гора» та власна поезія викладача Віри Петращук.

      «Тарас Шевченко – національний пророк, апостол правди, який згуртовував, збирав докупи і єднав в одне ціле великий український народ», – про це у своєму виступі наголосила викладач української мови та літератури Лілія Притика.

       Саме у його творах слід шукати відповіді на актуальні питання сьогоднішнього непростого часу:

      « Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте»