Ми, вчителі, повинні розвивати, поглиблювати в своїх колективах нашу педагогічну етику, стверджувати гуманний початок у вихованні як найважливішу рису педагогічної культури кожного вчителя.
В.Сухомлинський
Питання педагогічної етики та педагогічного такту розглянуто на засіданні круглого столу.
Обговорювали такі питання:
1) Предмет і завдання педагогічної етики.
2) Зародження і розвиток педагогічної етики.
3) Категорії педагогічної етики.
4) Педагогічний такт – професійна якість викладача.
5) Педагогічний такт як форма взаємовідносин з студентами і учнями.
Спікерами на засіданні були:
– Замкова Г.П. – завідувач навчально-методичним кабінетом;
– Добровлянська Н.В. – практичний психолог;
– Вергун Т.С. – соціальний педагог.
Викладачі обговорили такі категорії педагогічної етики як:
– -педагогічна справедливість,
– -професійний педагогічний борг,
– педагогічна честь,
– педагогічний авторитет.
Активними учасниками круглого столу були:
Мельниченко П.С. – заступник директора з виробничого навчання, Благий Р.С. – завідувач відділення ветеринарної медицини, Драган З.Б. – викладач математики і інформатики, Майка Г.І. – викладач спецдисциплін, Приплоцька Г.В. – викладач іноземної мови, Чепіль Ю.С. – викладач спецдисциплін, Притика Л.Я. – викладач української мови і літератури.
На засіданні висловлені цікаві думки і запропоновані цінні ідеї, які варто використати в роботі викладачів, кураторів груп.
Запропоновано перегляд мультимедійної презентації, що характеризує педагогічну етику і педагогічний такт (від зовнішнього вигляду і до стилів поведінки викладачів), яка викликала зацікавлення у педагогів.
Професія викладача вищого навчального закладу – одна із найбільш творчих і складних професій, в яких поєднано науку та мистецтво. Ця професія споріднена з працею письменника (творчість у підготовці матеріалу), режисера і постановника (створення замислу і його реалізація), актора (в педагогічній діяльності інструментом є особистість викладача), педагога, психолога та науковця.
Глибокі соціальні й економічні зрушення, що відбуваються на межі третього тисячоліття в Україні, спонукають до реформування системи освіти, яка має сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивідуальність, тобто вихована людина здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та культури. Виховання такої людини доручено армії освітян. . Тому,вищий навчальний заклад покликаний давати не тільки знання, а й формувати особистість педагога, виховувати такого педагога, який за словами Т.Г.Шевченка був би апостолом правди і науки та уособленням совісті нації, яка потребує культурного вчителя. Культурний педагог – це не взірець формально-етикетної шляхетності, а інтелігентна людина за своєю найвищою духовною сутністю із творчим і гуманним способом світобачення, світосприймання.
На засіданні круглого столу прийшли до висновку:«У світі ідеальних людей немає, і «ідеального викладача» уявити не можна. Але найголовніші якості викладача такі: щирість, вимогливість, відповідальність, почуття обов’язку, професійна гідність, точність і ясність викладу своєї науки, прагнення до самовдосконалення і творчості у своїй нелегкій праці».