Педагогічні читання

Григорій Ващенко про національне та духовне виховання.

Така тема  педагогічних читань , які відбулися нещодавно в нашому коледжі.

Золотий фонд української педагогіки-так називають  українського педагога, не дуже знаного . вивченого ,  хоча  ідеї такі актуальні в наш час.

В статті “Бог і Батьківщина” Григорій Ващенко пише: “Сучасне суспільство занадто зматеріалізоване. Найбільшою вартістю для багатьох є доляр: гонитва за ним стала головним мотором життя. Тому останнє стало таким беззмістовним і жалюгідним. Зрозуміло, що такий моральний стан суспільства не може не відбиватись на українській молоді. Але велика честь буде їй, коли вона і в такому середовищі зі всією молодечею щирістю присвятить своє життя найвищим вартостям: Богові і Батьківщині. Цим вона не тільки виконає свій високий обов’язок перед рідним краєм, а й внесе живий струм у життя інших народів”.Погодьтеся , чи не співзвучно це з нашим часом.

Викладачі коледжу досліджували біографію, педагогічні праці . цікаві думки і погляди  українського теоретика і практика в педагогіці,  на якого мали  вплив філософські  ідеї Г. С. Сковороди, педагогічні погляди  К. Д. Ушинського, патріотичні  твори  Т. Г. Шевченка.

Молодий викладач спецдисциплін Оксана Гадуп”як розповіла біографію Григорія Ващенка. Народився в серці української землі — на Полтавщині, а відійшов у вічність на чужині — у Німеччині, куди змушений був емігрувати після «перемоги над фашистськими окупантами». 

Григорій Ващенко – один із засновників української освітньо-виховної системи. До системи національного виховання він вводив родинне виховання як її органічну підсистему здебільшого з позиції етнопедагогіки та етнопсихології. Учений віддав своє життя створенню української національної педагогіки. Він сформував образ виховного ідеалу, розробив шляхи і мету національного виховання, прагнув, щоб Україна мала своїх свідомих патріотів. Виховний ідеал української людини Г. Ващенко будує на двох принципах: християнської моралі й української духовності. Саме про ідеї національного виховання  поділилася думками  заступник директора коледжу з виховної роботи  Раїса Гамкало.

Григорій Ващенко відстоював розбудову системи освіти на засадах християнської ідеології, тобто вважав необхідним “визнання Бога як Абсолютної істини, Добра і Краси, як Творця і Промислителя всесвіту”, віру в безсмертність душі людини і перевагу духа над тілом, вічного над тимчасовим, визнання самоцінності людини як образу і подоби Божої, вважав, що “основою моралі повинна стати любов до Бога і ближнього, до людей і Батьківщини”.

Власне про  духовне виховання в спадщині українського педагога розповіла викладач біології Оксана Блага.

Г. Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу. Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників: «Загальні методи навчання», виданий у Полтаві у 1933 р.; «Система освіти у самостійній Україні», «Система навчання», «Виховний ідеал», «Виховна роль мистецтва», «Засоби естетичного виховання», «Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру».

Про наукову роботу , її вершину  розповіла  завідувач відділенням ПТО   Ольга Баран.

Всю українську педагогіку Г. Ващенко можна виразити однією формулою: “Служіння Богові та Україні”. Він вважав, що Служіння Богові вбереже людину від брудного і аморального, дарує людині чистоту і світлість, надихає на любов до Батьківщини, людей. Україна в очах його – найбільша цінність, органічна частка духовного, що є в душі кожного українця.

Про важливість ідей Г.Ващенка, використання їх в сучасній педагогіцінаголосила  викладач спецдисциплін Надія Сидій.

Свій підручник “Виховний ідеал” професор Г. Ващенко завершує словами: “Плекаючи свої кращі традиції, борючись за свою самостійну державу, українська молодь разом з тим мусить не тільки плекати загальнолюдські ідеали, а й активно боротись за них — Віримо, що ця боротьба закінчиться перемогою Правди і Добра”

  Велику цінність, важливість ідей Г.Г. Ващенка, необхідність використання їх в начально-виховному процесі , підсумувала   педчитання  викладач спецдисциплін  Леся Павлів.

Г. Ващенко був переконаний, що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини. Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований, так само, як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах. У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г. Ващенко виступив як педагог-ідеаліст, він був переконаний, що нового громадянина української держави можна створити навчально-виховними засобами, і тільки. Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм, спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією.

Ідеї Г.Ващенка цікаві, хоча в дечому суперечливі, але варті уваги і використання в сучасному вихованні молоді.