Цвітуть жоржини чорні в Україні

Вони співали “Ще не вмерла …” і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж твердь…

Їм янголи обличчя прикривали…

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?Ми вшановуємо пам’ять героїв України:ГОлодомор 1932-1933 рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

21 листопада 2014 року студенти і працівники коледжу, районна і міська влада, громада міста і району зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

В вогні та диму страдають міста. Все понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.

В центрі міста було відправлено    Молебень за героями , які загинули в Києві на Майдані, Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, у Маріїнському парку.

Після цього траурною ходою всі учасники Віча  пам”яті вирушили на подвір”я  коледжу  до пам’ятника  Небесній сотні, де студентами  покладено Гірлянду  слави , а перед  цим  засвічено  лампадки  текстом “Слава героям”.  

Після цього дійство продовжилось в актовій залі, де спочатку було вручено Почесні  грамоти  учасникам Майдану від нашого району ,

а пізніше студенти і працівники коледжу представили  літературно- музичний  Реквієм”Цвітуть жоржини чорні в Україні”, який спонукав  присутніх до гірких сліз.

   Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю……

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

                             
                       Герої не вмирають !

                         Слава  героям!