На  вічному шляху до Шевченка…..

  Коли країни горду славу

Чужинцям кидали до ніг,

  А мову, ніжну й величаву,

На сміх кидали і на глум,

 Тоді на землю йшли пророки…

Таким пророком для нас, українців, був, є  і залишається Тарас Шевченко.Саме пам’яті великого Кобзаря  був присвячений літературно-мистецький вечір «ТАРАС   ШЕВЧЕНКО –  ГОРДІСТЬ  УКРАЇНИ,   ЇЇ  ДУША  І  ОБЕРІГ». Цим урочистим заходом розпочався тиждень циклової комісії мови та літератури  у  Рогатинському державному аграрному коледжі. Свято відкрила голова циклової комісії Л.Я.Притика. Вона відзначила, що серед визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність вітчизни, честь і гідність народу.

Щирими оплесками глядачі нагородили виконавців художніх номерів Ірину Олійник, Романа Горлатого, Андрія Лисака, Івана Маланку, Романа Сигута, Мар’яну Григорчин.

На святі звучали пісні «Така її доля», «Гей, шуми, Великий луже!»,  «На високій дуже кручі» у виконанні  соліста Назара Гупала, тріо у складі викладача Лесі Гірняк  і студентів Тетяни Гудзь та Ірини Гідзяк, гурту «Оберіг» під акомпанемент художнього керівника Омеляна Маховського.

Окрасою вечора стала інсценізація уривку з поеми «Сотник», яку майстерно виконали переможці та призери обласного конкурсу читців Богодар Вергун, Діана Дуденчук та Роман Квітень.

Весь концерт вміло і цікаво вели Наталя Крук та Дмитро Мельник, а кульмінацією цього дійства став «Величальний танець» Кобзареві від народного танцювального колективу «Юність Опілля» (художній керівник Людмила Мельник).

Упродовж  вечора глядачі мали змогу переглянути десятки рідкісних слайдів із життя Поета, його картини й автопортрети, якими було проілюстровано кожну частину сценарію.

         Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю і моральною чистотою, відданістю правді  й свободі.Шевченко і сьогодні виступає духовним будівничим нашої держави. Він росте й розвивається в часі, історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка…