Трудове виховання
Трудове виховання – процес формування потреби в праці і сумлінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, високих моральних і професійних рис громадянина, працівника, фахівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.
Найважливішим завданням трудового виховання здобувачів освіти є формування у них професійних здібностей і потреб, умінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості та наполегливості в подоланні труднощів.
Ефективність трудового виховання значною мірою залежить від кількох чинників:
- визначення мети трудового виховання для кожного курсу і на перспективу, а також форм, напрямів, засобів і методів для її досягнення;
- врахування індивідуальних особливостей студентів та учнів;
- вміння передбачити результати впливу запланованих заходів з послідовним ускладненням завдань трудового виховання;
- широкого використання всіх засобів трудового виховання, спонукання студентів та учнів до трудового самовиховання, самовираження, самоконтролю і самооцінювання.
Трудове виховання здобувачів освіти у Рогатинському аграрному фаховому коледжі здійснюється в процесі усіх видів діяльності: навчальній праці, виробничій практиці, громадській, побутовій праці.
Навчальна праця. Це основний вид трудової діяльності студентів та учнів і, відповідно, основний засіб трудового виховання. За своїм характером навчальна праця належить до пізнання, в процесі якого молоде покоління здобуває знання, набуває умінь та навичок. Вона передбачає формування в суб’єкта ініціативи і творчості, вміння долати труднощі, виявляти волю і наполегливість, а також потребує значних фізіологічних і розумових напружень.
Упровадження у навчальний процес активних методів навчання і виховання, розвиток пошукової діяльності студентів та учнів сприяє перетворенню навчальної праці на пізнання, на творчу розумову працю. Цьому ж сприяє захоплення молодих людей навчанням, зацікавленість ним, відчуття задоволення від досягнутих результатів.
Навчальна праця виконує кілька функцій: вона є засобом надбання професійних знань і засвоєння методів професійної діяльності, розвитку інтелектуальних здібностей, фактором всебічного розвитку особистості, необхідною умовою реалізації суспільно-політичної, виробничої, соціальної і культурної активності майбутнього фахівця.
Виробнича практика. Як вид трудової діяльності вона має великі можливості виховання професійно-трудової культури майбутніх фахівців. В її процесі здобувачі освіти набувають необхідних знань, умінь та навичок, пізнають специфіку обраної спеціальності, ознайомлюються з передовими методами праці, вчаться працювати в трудових колективах. Виробнича практика безпосередньо розкриває зміст і характер сучасних вимог до фахівця. Підвищенню ефективності цієї форми підготовки високопрофесійних фахівців сприяє закріплення за навчальним закладом базових підприємств.
Досвід роботи переконує, що перетворення виробничої практики на головний іспит професійної придатності та професійної зрілості студента та учня потребує створення робочих навчальних місць. Пошук нових, ефективніших шляхів проведення виробничої практики має бути спрямованим на розв’язання основного завдання Рогатинського аграрного фахового коледжу – виховання висококваліфікованого фахівця, вмілого керівника, соціально активного громадянина.
Громадська діяльність. Вона є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Громадську діяльність відносять до трудової діяльності, яка має добровільний характер і є за своєю суттю працею на громадських засадах. Цей вид праці охоплює всі сконцентровані у навчальному закладі напрями і форми громадської роботи студентів та учнів, синтезує їх, піднімає на якісно новий рівень. У здобувачів освіти формується відповідальне ставлення до трудової діяльності, вміння підтримувати коректні стосунки з людьми. Він є також школою розвитку лідерських якостей і формування навичок роботи в колективі.
Побутова праця. Це також складова системи трудового виховання студентів та учнів. Вона передбачає підтримання порядку і чистоти в навчальних аудиторіях, майстернях, лабораторіях, рекреаціях, на подвір’ї. Роботу із самообслуговування здобувачі освіти виконують і в гуртожитку: прибирання приміщень, готування їжі, приведення в порядок одягу, взуття тощо.
Організовуючи трудове виховання молодого покоління, слід враховувати усі чинники, які підвищують його ефективність.
Важливим елементом трудового виховання здобувачів освіти є формування чітко вираженої позитивної трудової мотивації. Адже від бажання ефективно працювати значною мірою залежить активність особистості до оволодіння професійною майстерністю, до нормалізації умов трудової діяльності. Психологи стверджують, що людина найчастіше зупиняється не там, де вона “не може” (наприклад, вичерпала свої функціональні можливості, здібності тощо), а там, де вона “не хоче”, тобто де не зацікавлена, не бачить позитивного ефекту чи необхідності.
Істотне значення для трудового виховання студентів та учнів має творчий характер праці. Підбираючи завдання відповідної складності, здобувачів освіти залучають до вдосконалення виробничих процесів (знарядь праці, технології, організації праці). Для цього їм доводиться вносити свої пропозиції, спираючись на власний досвід, застосовувати свої знання та вміння в нових умовах. На виробництві найвища ефективність від творчої роботи досягається під час залучення їх до дослідництва.
Нові можливості для трудового виховання відкриває встановлення трудових відносин між учасниками трудових процесів. За колективного характеру діяльності ніхто не може залишатися байдужим до ледарів, бо результати роботи кожного позначаються на результатах роботи колективу загалом. Сильніші починають допомагати слабшим, а відповідальність слабших значно зростає. Усі усвідомлюють, що від єдності колективу значною мірою залежить успіх у роботі, починають поважати колектив, розуміти його силу.
У трудовому вихованні студентів та учнів необхідно, щоб пропонована їм праця ґрунтувалася на таких важливих засадах: ефективне використання робочого часу, раціональні прийоми праці, економне витрачання матеріалів, електроенергії, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.
Рогатинський аграрний фаховий коледж має відрегульовану систему збирання і аналізу інформації про діяльність своїх випускників. Це дає змогу оперативно розв’язувати проблеми, позв’язані з удосконаленням трудової підготовки майбутніх фахівців.
У навчальному закладі передбачено створення умов для формування професійно-трудової культури майбутніх фахівців. З цією метою забезпечено комплексне управління трудовим вихованням з боку педагогічного колективу.
Критерієм трудової вихованості студентів є висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, технологічна дисципліна.
Ukrainian
English
German
Polish