Протидія булінгу в Рогатинському аграрному фаховому коледжі
Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями.
Кофі Аннан, Генеральний секретар ООН (1997-2006).
Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.
Леонардо да Вінчі
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у Рогатинському аграрному фаховому коледжі є постійним системним процесом, спрямованим на:
➢ визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
➢ виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
➢ визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у коледжі ґрунтується на принципах:
➢ недискримінації за будь-якими ознаками;
➢ ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
➢ партнерства та підтримки між педагогічним колективом коледжу і батьками (законними представниками) неповнолітнього здобувача освіти;
➢ розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу; ➢ гендерної рівності;
➢ участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів коледжу.
Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у коледжі є:
➢ створення безпечного освітнього середовища, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
➢ визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) у коледжі;
➢ підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
➢ формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
➢ заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).
Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) відображається в Плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) серед здобувачів освіти Рогатинського аграрного фахового коледжу (далі – План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує директор коледжу в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища у коледжі, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування). Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища у коледжі.
Заплановані заходи мають на меті:
➢ спрямовуватись на задоволення потреб Коледжу у створенні безпечного освітнього середовища;
➢ мати вимірювані показники ефективності;
➢ залучати всіх учасників освітнього процесу.
План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року директор Коледжу забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів засобів масової інформації, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) у Коледжі, належать дії щодо:
➢ організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства;
➢ організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
➢ контролю за використанням засобів електронних комунікацій неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;
➢ розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема: розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших; розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
➢ здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;
➢ відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;
➢ здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
➢ здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
➢ здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
➢ підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг(цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
➢ створення у Коледжі культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування)
Основними функціями щодо протидії булінгу є:
- діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів освіти, викладачів і співробітників, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих студентів та учнів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
- корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки (у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
- реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги здобувачам освіти, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання та соціального середовища;
- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
- психологічна просвіта – підвищення психологічної культури здобувачів освіти, викладачів та співробітників Коледжу
Поняття булінгу
Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.
Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:
- 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
- 24% дітей стали жертвами булінгу;
- 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
- 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.
Нормативно-правова база щодо протидії булінгу (цькуванню) в освітніх закладах України
- Закон України «Про охорону дитинства»
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
- Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров`я України від 19.08.2014 №564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»
- Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»
- Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»
- Наказ МОН від 20.03.2020 №420 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293»
- Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»
- Лист МОН України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»
- Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»
- Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII
- Лист МОН України від 13.04.2020. № 1/9-207 «Роз'яснення щодо застосування наказу МОН України від 28.12.2019 №1646»
- Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)»
Стандартний алгоритм дій. Булінг
Крок 1. Повідомлення директора закладу освіти про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо нього. Це може зробити будь-яка особа.
Повідомлення приймаються усно або письмово, в тому числі анонімно (особисто, телефоном або засобами електронної комунікації).
Крок 2. Керівник закладу впродовж першої доби від отримання повідомлення невідкладно письмово повідомляє про випадок:
- територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України;
- одного з батьків або законних представників, яка стала стороною булінгу (цькування);
- викликає службу екстреної медичної допомоги (за потреби);
- службу у справах дітей;
- центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.
Крок 3. Керівник закладу скликає засідання комісії (постійно діючої) з розгляду випадку булінгу не пізніше ніж впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.
Комісія розглядає заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.
КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ
Комісія (не менше 8 осіб) затверджена наказом керівника закладу освіти до початку навчального року (серпень).
Постійний склад:
- голова комісії (директор);
- заступник голови комісії;
- секретар комісії;
- педагогічні працівники;
- практичний психолог;
- соціальний педагог;
- представник служби у справах дітей;
- представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
ЗА ЗГОДОЮ до участі в засіданні можна запрошувати:
батьків, сторони булінгу та інших представників суб’єктів реагування (органи місцевого самоврядування, засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу та територіальні органи національної поліції), інших працівників закладу.
ВАЖЛИВО:
Щоб засідання вважалося правомірним, повинні бути ⅔ її членів.
Рішення комісії ухвалюється більшістю голосів через відкрите голосування із занесенням у протокол (додаток до порядку реагування на випадки булінгу).
У випадку, якщо голоси розділилися навпіл, вирішальним голосом є голос директора, оскільки він є головою комісії.
Протягом засідання секретар комісії веде протокол.
У протоколі зазначається, які рішення ухвалює комісія.
Керівник закладу освіти наказом має оформити протокол засідання комісії.
Керівник закладу освіти здійснює контроль за виконанням рішення комісії (документи, які підтверджують здійснення контролю).
Ukrainian
English
German
Polish