Без здоров’я і мудрість незавидна,
і мистецтво бліде,
і сила в’яне, і багатство без користі,
і слово безсиле.
(Герофіл)
„Валологічні вимоги до навчально-виховного процесу” – одне з питань, яке розглядалося на занятті Школи молодого педагога. Його розкрила викладач медпідготовки Мельниченко Г.Б.
Галина Богданівна розповіла про здоров’язберігаючі технології , основні прийоми , форми і методи роботи педагогів по збереженню здорового способу життя студентів.
Поняття „здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я студентів.
Здоров’язберігаючі технології – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання і праці в навчальному закладі та ті, що вирішують завдання раціональної організації навчально-виховного процесу, враховуючи вікові, статеві, індивідуальні особливості студента, гігієнічні норми та умови навчання, відповідність навчального та фізичного навантажень до психічного та фізичного стану вихованця.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
- сприятливі умови навчання (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Класифікація існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі їх типи:
- здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для організації навчально-виховного процесу у навчальному закладі;
- оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я студентів, підвищення потенціалу їхнього здоров’я: фізична підготовка, ЛФК, аромотерапія, фітотерапія, музична терапія, загартування, масаж;
- технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання;
- виховання культури здоров’я – виховання в студентів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Форми і види роботи з формування здорового способу життя й зміцнення здоров’я студентів:
- корекція порушень соматичного здоров’я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;
- різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на студентів;
- контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу;
- медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку студентів;
- розробку та реалізацію навчальних програм із формування в студентів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;
- діяльність служби психологічної допомоги викладачам та студентам у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного студента;
- організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування всіх студентів коледжу;
- заходи, що сприяють збереженню, зміцненню та відновленню здоров’я викладачів та студентів, створення умов для їх гармонійного розвитку.
„Самостійна робота як важлива складова навчальної роботи студентів. Методичне забезпечення самостійної роботи” – друге питання, яке розглядалося на занятті. Висвітлила це питання завідувач методичним кабінетом Замкова Г.П.
Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його.
Прийми лише перешкоду і він сам покотиться.
Г.С. Сковорода
Мета самостійної роботи студентів двоєдина:
- формування самостійності як риси особистості;
- засвоєння знань, умінь і навиків.
ОСНОВНІ ВИДИ МОТИВАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
- навчити самостійно працювати з літературою;
- творчо сприймати навчальний матеріал та осмислювати його;
- прищепити навички щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні знань, умінь і навичок;
За видами діяльності самостійну роботу студентів поділяють на:
- навчально-пізнавальну (через мислення, синтез, аналіз);
- професійну (конкретні дії студента, що їх виконують в умовах виробництва).
Як допомогти студенту спрямувати зусилля на досягнення мети?
Дотримуватися правила трьох «Зе»:
- зорієнтувати;
- зацікавити;
- забезпечити.
Самостійна робота буде ефективною тоді, коли викладач докладе зусиль до її організації та інформаційно-методичного забезпечення.
Виконання різних завдань навчального, виробничого, дослідницького і самоосвітнього характеру, які виступають як засіб засвоєння системи професійних знань, способів пізнавальної і професійної діяльності, формування навиків та умінь творчої діяльності й професійної майстерності, що здійснюється під керівництвом викладача (М. Гарунов).