Без здоров’я і мудрість незавидна,

і мистецтво бліде,

і сила в’яне, і багатство без користі,

і слово безсиле.

                                                               (Герофіл)

    „Валологічні   вимоги  до навчально-виховного процесу” – одне з питань, яке  розглядалося на занятті Школи молодого педагога. Його розкрила  викладач  медпідготовки Мельниченко Г.Б.

Галина Богданівна розповіла  про здоров’язберігаючі технології , основні прийоми , форми  і методи роботи педагогів по збереженню здорового способу життя студентів.

Поняття „здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я студентів.

Здоров’язберігаючі технології – це технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання і праці в навчальному закладі  та ті, що вирішують завдання раціональної організації навчально-виховного процесу, враховуючи вікові, статеві, індивідуальні особливості студента, гігієнічні норми та умови навчання, відповідність навчального та фізичного навантажень до психічного та фізичного стану вихованця.

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

• сприятливі умови навчання (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Класифікація існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі їх типи:

• здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для організації навчально-виховного процесу у навчальному закладі;
• оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я студентів, підвищення потенціалу їхнього здоров’я: фізична підготовка, ЛФК, аромотерапія, фітотерапія, музична терапія, загартування, масаж;
• технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання  психоактивними речовинами, статеве виховання;
• виховання культури здоров’я – виховання в студентів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Форми і види роботи з  формування здорового способу життя й зміцнення здоров’я  студентів:

• корекція порушень соматичного здоров’я з використанням комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;
• різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на студентів;
• контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу;
• медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку студентів;
• розробку та реалізацію навчальних програм із формування в студентів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;
• діяльність служби психологічної допомоги викладачам  та студентам у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожного студента;
• організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування всіх студентів коледжу;
• заходи, що сприяють збереженню, зміцненню та відновленню здоров’я викладачів та студентів, створення умов для їх гармонійного розвитку.

„Самостійна робота як важлива складова навчальної роботи студентів. Методичне забезпечення  самостійної  роботи” – друге  питання, яке розглядалося  на  занятті. Висвітлила це питання завідувач методичним кабінетом  Замкова Г.П.

 Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його.

 Прийми лише перешкоду і він сам покотиться.

Г.С. Сковорода

Мета самостійної роботи студентів двоєдина:

• формування самостійності як риси особистості;
• засвоєння знань, умінь і навиків.

ОСНОВНІ ВИДИ МОТИВАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

• навчити самостійно працювати з літературою;
  • творчо сприймати навчальний матеріал та осмислювати його;
  • прищепити навички щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні знань, умінь і навичок;

За видами діяльності самостійну роботу студентів поділяють на:

• навчально-пізнавальну (через мислення, синтез, аналіз);
• професійну (конкретні дії студента, що їх виконують в умовах виробництва).

Як допомогти студенту спрямувати зусилля на досягнення мети?

Дотримуватися правила трьох «Зе»:

• зорієнтувати;
• зацікавити;
• забезпечити.

Самостійна робота буде ефективною тоді, коли викладач докладе зусиль до її організації та інформаційно-методичного забезпечення.

Виконання різних завдань навчального, виробничого, дослідницького і самоосвітнього характеру, які виступають як засіб засвоєння системи професійних знань, способів пізнавальної і професійної діяльності, формування навиків та умінь творчої діяльності й професійної майстерності, що здійснюється під керівництвом викладача (М. Гарунов).